Ви є тут

Білкун Микола Васильович

Микола Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття, нині Подільське, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. Український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року.

Сім'я:

  • Брат - Володимир Васильович Білкун (народився 1938 року).
  • Дружина - Сіма Соломонівна Бланк (1929-2003).
  • Син - Сергій Миколайович Білкун (народився 1949 року).
  • Син - Олександр Миколайович Білкун (народився 1962 року).

Біографія:

  • Микола Васильович народився в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. 
  • Закінчив у селі Привороття початкову школу. 
  • Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. 
  • Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку. Загинув 1943 року.
  • 1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. 
  • Від серпня 1944 року - солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.
  • 1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. 
  • Працював дільничним фельдшером на Поділлі - в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951-1957 роках).
  • Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».
  • Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).
  • Перші книжки - збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).
  • 20 червня 1992 року відвідав рідне село.
  • Микола Васильович помер 17 червня 1995 року у місті Київ.

Твори:

Окремі видання

  • Сузір'я блакитного верблюда: Фантастичні гуморески - К.: Веселка, 1965.
  • Декамерон Самуїла Окса. - К.: Радянський письменник, 1966.
  • Годованці Сонця: Повість - К.: Веселка, 1968.
  • Багато, багато, багато золота: Фантастико-пригодницька повість-памфлет. - К.: Молодь, 1975.
Діяльність: